Украинский политический форум.

Эдуард Гончаренко · Зарегистрирован: 04.01.2005 Сообщения: 48

КОРУПЦІЯ –
ПРОБЛЕМА ІДЕОЛОГІЇ І СВІТОГЛЯДУ
Чому бандити не сидять в тюрмах? - запитує „ПОРА” у генпрокурора, маючи на увазі „фальсифікаторів” результату виборів з боку опозиції.
Цей запит суттєво не коректний і підлягає спростуванню. На тлі так званого свята демократії, що є повномасштабною маніпуляцією волевиявленням народу з боку кандидатів, узаконеною Конституцією, „фальсифікації” наслідків виборчих перегонів, до речі – з обох боків, є продовження вказаних маніпуляцій в інший спосіб і тому не виглядають криміналом. До речі, В.Ющенко під час передвиборчої кампанії бандитизмом називав зрощення влади з бізнесом, тим самим вказавши на головну проблему українського (капіталістичного) суспільства. В такому разі виникає підміна „ПОРОЮ” політичної тези, що є недоречним, бо провокує розкол нації.
Президенту вже приходиться „збирати розкидане каміння”, - а йому і без того непереливки, бо змушений ховатись від гострої критики стосовно питання про оплату „векселів”, виданих народу на Майдані, за ширмою пустослів’я.
Отже, як мовиться, недовго фраєр танцював... Корупція охопила владу оранжистів зверху до низу, тобто - диктатура залишилась, нічого в державі не змінилось, і ніякої революції не відбулось. За визнанням шефа МВС, в боротьбі з корупцією правоохоронних сил катастрофічно не вистачає. Не дивно, бо в умовах ліберально-фашистської диктатури, котра є політичною основою буржуазної республіки, єдиний спосіб запобігти корупції, це – поставити біля кожного чиновника чесного і непідкупного Ю.Луценка. А він - один. То ж: хотіли - як краще, а вийшло – як завжди.
А щоб зберегти „хорошу міну” при поганій грі, продовжується, так би мовити, гра в демократію, коли, запопадливо догоджаючи заокеанському наставнику, капіталістичну реальність прикрашають не властивими їй епітетами (чит. ст. на Українському політичному форумі „Фальш „західної демократії”). Як усюди в світі. Україна в цій царині ще немовля, але яке! Вже з перших кроків воно робить спроби повчати демократії інших, наприклад, Білорусь, Казахстан, Киргизію (?!).
Пригадується, на Майдані проголошувались високі гасла про порятунок України від бандитів, про те, що оранжисти несуть нову суспільну мораль, новий світогляд і розквіт демократії. Немов подбали про мораль, здійснивши кадрову чистку, та не подбали про новий світогляд (образно кажучи, „випадково” в кущах їх давно чекає „рояль”) і ідеологію суспільної гармонії.
Підміна в суспільній технології закону природи моральним законом – поширена політична помилка. Ця помилка, котру не помічали утопісти, присутня і в політичних засадах авторитарного суспільства. Врешті її повторив Ленін і, визнавши це, піддав комунізм НЕПівській лібералізації.
„Рояль” - „Приватне бюро фундаментальних досліджень” (БФД), котре, здійснюючи пошук наукової відповіді на назрілі суспільні проблеми, довгий час перебувало під „ковпаком” КДБ, оскільки Політбюро КПРС так і не зрозуміло необхідності запропонованого нами перегляду марксистської доктрини. Перегляд таки відбувся, але казуїстичний (див. кн. „Иного не дано”), під тиском американської пропаганди і під проводом М.Горбачова. та його радника А.Яковлева, що привело СССР і світ до суспільної катастрофи.
Нарешті такі відповіді в БФД опрацьовані і складені в книгу „Фундаментальные основы. Новое диалектико-материалистическое мировоззрение для Украины, России и мира.”. Її рукопис було подано до адміністрації президента України в квітні 2004 р. на предмет узгодження принципових засад нового світогляду в НАНУ.
Вказані наукові пошуки сьогодні ще можуть викликати революційне здивування, адже так звана помаранчева революція українськими і західними ЗМІ піднята на рівень демократичної революції і тепер немов би все має якось іти до ладу. Не дивно, що театралізоване дійство на Майдані, піднесене революційними гаслами, створило ілюзію революції та викликало масову ейфорію в очікуванні відповідних наслідків. А їх нема. Тому „отверезіння” введеного в оману народу має бути тяжким..
Що ж відбулося в кінці 2004 р.? Відповідно до теорії суспільного ровитку, відбулось конституційне оновлення влади в буржуазній республіці. Таке оновлення влади періодично відбувається всюди в капіталістичному світі. Наприклад, в Британії, коли лейбористи усунули від влади консерваторів. У такий спосіб відбувається еволюційний розвиток капіталістичного суспільства, передбачений правовими засадами республіканського устрою (К.Поппер).
Особливістю українського моменту оновлення влади було намагання привладного політичного угрупування („есдеко–регіонали”) залишитись при владі на третій термін. Опозиційне політичне угрупування („нашо–бюти) рішучими заходами відстояло своє конституційне право на владу, а народ - на оновлення влади. Отже це була не демократична революція, і навіть не політичний переворот на зразок Французької революції чи Жовтневої в Росії. Це був заколот, обумовлений, як сказано, справедливим відстоюванням опозицією свого конституційного права на владу в буржуазній республіці. Тобто гасла про тріумф нового світогляду, демократії і високої моралі залишаться гаслами, якщо не будуть враховані інтереси третьої сторони – народу, що стояв на Майдані, і до їх реалізації не буде залучена відповідна світоглядна теорія.
Як відзначалось, така теорія є і ми готові, при активній участі НАНУ, до співробітництва з політичними силами, адміністрацією президента, з урядом і підприємцями в плані створення конкретних проектів демократичної влади (управлінсько-організаційної технології), тобто влади без диктатури і корупції - на середніх і великих підприємствах, на рівні місцевого самоврядування, а також в державі.
Мова йде про революційний спосіб демократичної реформації суспільства. Він матиме короткий період становлення, високий рівень розквіту практично на нескінченний період і зручний для капіталістів і пролетаріїв, оскільки суб’єктивізм приватного капіталу буде узгоджено з суспільним прогресом, без зміни форм власності.
Щодо альтернативи. Відстежуючи в гаслах типу „Геть від Москви” прозахідну орієнтацію української зовнішньої політики, Захід наполегливо накидає Україні так звані західні цінності життя-буття. Мов, капіталістичний Захід – демократичний рай на Землі! І таке інше. Та ми, українці, як мовиться, горобці стріляні і маємо проти капіталізму серйозні зауваження.
По-перше, наголошуючи, з показним піклуванням, про порушення прав людини на свободу слова в комуністичних або посткомуністичних країнах, західний „рай” сам порушує право людини на задоволення основної її потреби - свободи творчості, орієнтуючи її на задоволення споживацьких потреб. В наслідок цього на Заході має місце деградація інтелекту, завдяки котрому був досягнутий рівень заможного життя навіть в умовах капіталізму, в умовах анархії виробництва і диктатури „жовтого диявола” (корупції). Втрачаючи власний інтелект, Захід активно експортує „мозки” зі східних регіонів планети. Але це його не врятує.
По-друге. Згідно теорії історичного матеріалізму, еволюційний розвиток авторитарного суспільства неминуче проходить три етапи: тривале становлення, короткий термін розквіту і швидкий занепад з трагічним фіналом. Так, західний „рай”, після століть становлення, свій еволюційний апогей пройшов в семидесятих роках 20 століття і вже з’явились виразні ознаки занепаду старої Европи – політичних, економічніх і моральних засад капіталістичного громадянського суспільства, інтелекту та біології людини. Імунодефіцит цивілізації поглиблюється -1000 хвороб, поширення онкозахворюванності,” СНІД, пташиний грип, коров’ячий сказ, тисяча інших патогенних вірусів, - надбання протиприродного, капіталістичного способу існування цивілізації. Це майбутні її ліквідатори.
По-третє, ліберально-фашистська диктатура поділяє суспільство на антагоністичні класи – на пролетаріїв та буржуазію, на бідних і багатих. В наслідок цього капіталістичне суспільство не стабільне, бо періодично потерпає від економічних та соціальних криз. Отже капіталізм не має перспективи.
СЛОВНИК
Лібералізм – свобода слова для пролетаріїв і свобода експлуатації пролетаріїв - для капіталістів.
Фашизм - те, що і більшовизм. У довоєнній Італії фашизмом назвали спирання диктаторського режиму на народні маси (на „сіру” більшість).
Буржуазна республіка - фундація правових засад лібералізму і фашизму в Конституції республіки, згідно з якими адміністративну, представницьку і законодавчу сферу опановує буржуазія. При цьому буржуазія одержує широкі можливості користуватись правом сильного (корупція). Характерним прикладом є Конституція України.

З щирими побажаннями успіхів, Е.Гончаренко, філософ.
15.10.05.

Gennadiy

что Вы предлагаете?
_________________
Перемен требуют наши сердца